Відчуття справжнього свята

У мене з'явився новий орієнтир у житті, що підказує наявність у будний день якогось великого релігійного свята. Причому свята за новим календарем, тобто святкування Православною церквою України. Цікаво, що це пов'язано із риболовлею. 😁
Все дуже просто. Дебільні правила лову риби на нашому ставку, придумані нелюбимими мною орендарями, зробили для мене цю послугу. Адже за правилами орендарі дозволяють рибалити людям на цій водоймі тільки у вихідні дні і у дні великих релігійних свят, встановлених ПЦУ. Тобто, якщо в будний день зранку на ставку я бачу риболовів, значить, то є якесь релігійне свято. Одразу ж роблю запит в google, і - все, можу празнувать. Бо виявиться, що у цей день нічого не можна робити. Вихід один - йти ловити рибу!😂
Та я так ніколи не поступаю. Адже в будь-якому випадку у домогосподарки є купа невідкладних завдань. А коли ще біля тебе є безпомічна старенька мама, то тим більше ти без діла сидіти не зможеш.

Крім релігійних, на сьогоднішній день переплелося багато спірних державних свят. Спірних - тому що від нас комуністи ховали велику частину нашої, української історії. І тому, що ми виросли, святкуючи всі оці майовки під пісні кобзонів із зикіними. А пам'ять - річ стійка. І оті паради, на які ходили в дитинстві із прапорцями "Миру-мир" та повітряними кульками, згадуються щороку у перші дні травня.
Та здобуття Україною незалежності розкрило секретні архіви КГБ СССР. І правда про нас виявилась жорсткою і важкою. Наскільки сильною була ненависть до свободолюбивих українців у московії, що вони у всі часи намагалися нас знищити по засланнях, переселяючи на далекі землі, вбиваючи голодом та і просто зброєю тільки за те, що ти маєш честь бути українцем. Тому тепер 9 травня для мене - день великої брехні. Тим більше той 'праздник', що тепер московія пропагує як перемогу саме росії над фашизмом. Типу ніякі інші нації не боролися із цим злом і не внесли свій кривавий вклад у цю перемогу.
І тоді я думаю: які до біса свята можуть бути від політиків? Одна пропаганда, створена із нашого поту і крові. Тому для справжнього свята у мене особисто завжди є зовсім інші причини. Природні. Трудові. Зароблені власними силами.
Розцвіла квітка, яку ти посадив восени? - Свято.
Розпустилося листячко на кущиках гортензій, що перезимували першу свою зиму у твоєму садку - свято.
Квітне стара яблуня, яку ти рятував перед зимою від хвороб, загущення та сухих гілок - свято.
Заколосилась пшениця на полях у людей на початку травня - свято!!! Бо мої батьки все своє життя сіяли ту пшеницю на своєму дальньому городі. І я добре знаю ціну її вирощування. І ту користь, яку мала вся сім'я від її вирощування. Це і зерно для курей, і товч для свиней, і борошно для себе. Та й солома для птахів і тварин, щоб вони завжди були у чистоті та теплі.
Тому сьогоднішня прогулянка відкрила для мене одразу два свята: риболови на ставку - День Миколи Чудотворця; колосіння пшениці - свято перемоги Праці над тунеядством. 😁